Відгуки

Люди діляться на два типи:
1. Ті, хто не робить бекапів
2. Ті, хто ВЖЕ робить бекапи.
Передісторія: був в мене 2-ох терабайтний хард, на якому жила вся моя історія за останні 15 років. Робота, фотографії, книги. Коротше , все те, чим людина обростає протягом свого робочого і побутового життя.
Нічого не віщувало біди.
Але хтось зверху вирішив, що мені мало стресів і вирішив докинути зверху.
В результаті, мій переносний диск виконує суїцидальний стрибок на кахель і віддає душу свому хардверному богу.
Все би нічого, але це трапляється протягом лекції. Копії презениації нема. Копії того, що живе на харді - нема. Та залізна скотиняка ознак життя не подає.
Після тони матюків і паніки, шановний дядько Гугл підкидає мені контакти сервісного центра, який працює в суботу і не розташований в кінці географії.
Приперлася я з тим трупом до пана Сергія, морально вже відправивши панахиду по 15 рокам життя.
Що сталося далі - для мене просто магія за межами мого розуміння.
Далі просто перелік того, що пан Сергій робив:
1. За 5 секунд організував хард, на який буде виливатися те, що можна буде відкачати, поїхавши зі мною в магазин.
2. Пожертвував свій хард на донорство для реанімації мого суіцидника.
3. Підняв пів Львова і наколядував ще 3 донори, бо його хард виявився не до кінця сумісний з моїм.
4. Ні разу не дав засумніватися, що хоч якась частина інформації виживе
5. До половини другої ночі сидів і видряпував з тієї купки слабо робочого заліза все, що піддавалося видряпуванню.
В сухому осаді:
1. 30 годин роботи
2. 100% відновлення інформації
3. Повний спектр консультацій щодо купівлі наступного переносного харда
4. Постійний контакт в телефонному режимі із останніми новинами з «реанімації»
5. Жодного хамства чи зверхньості
6. Доброзичливо, ввічливо і максимально коректно пояснював що твориться в моменти, коли суіцидник впадав в каматоз.
Тому, друзі, якщо комусь треба витягнути, здавалося би, безнадійно втрачену інформацію - не шукайте щастя деінде, а хутко телефонуйте до пана Сергія. За якість я можу поручитися.